Чимало приводів, здебільшого невеселих, зібрав листопадовий  актовий залі Білівської ЗОШ учнів та педагогів.

    Завдяки старанням педагогічного колективу, включно з новим музичним керівником Ігорем Магегою, та учнів перед глядачами постав не рядовий шкільний виступ, а повноцінне дійство, сповнене потрібних в такий нелегкий час, смислів.

  По-перше, вразила музична підготовка учасників заходу. Крім вдало підібраного репертуару («Гей, соколи», «Прошу в неба й землі», «Нас весна не там зустріла», «Віє вітер, віє буйний», «Ми йдемо в бій» тощо) на рівні було й виконання славетних композицій солістами, дуетами, тріо та гуртами, сформованими з учнів молодших та старших класів. Віршовані виступи дітей також були чітко підібрані для передачі меморіального сенсу заходу.

    В день проведення заходу мимохідь закрадалася думка, що в стінах школи проводиться національний  флешмоб. Адже майже всі присутні, як учасники заходу, так і глядачі, були одягнені у вишиванки

     Одним із найзворушливіших моментів став ритуал передавання запаленої свічки з рук у руки по всьому залу під звуки тужливого «Гей, плине кача». В такий спосіб усі присутні вшанували пам'ять тих, хто в боротьбі за кращу долю для України, загинув на Майдані Незалежності. Композиція «Гей, плине кача», яка вже встигла стати гімном пам’яті Небесної сотні, в поєднанні з символічним вогнем свічки не залишила байдужих і половина присутніх намагаючись не заплакати, змахували з очей сльози суму.

    Крім героїв Небесної сотні, під час заходу були згадані й жителі нашого села, які сьогодні боронять країну в АТО, а також бійці з Чортківського району, які не повернулися додому живими з війни. Пам'ять загиблих в зоні антитерористичної операції всі присутні вшанували хвилиною мовчання.

      На завершення учасники дійства разом з глядачами виконали державний гімн під акомпанемент баяну Ігоря Магеги. Як було сказано під час виступу, державні символи відтепер по-іншому сприймаються українцями. Під час виконання гімну дане твердження себе виправдало. Адже, ніколи голос в українців так не тріпотів під вічні слова «Ще не вмерла Україна…», як сьогодні.

   Опісля завершення заходу, до дітей і вчителів звернувся настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці о. Богдан Верхомій. У своїй промові священик висловив вдячність педагогам та учням, які майстерно підготували дійство і сказав про важливість розвитку національної свідомості у школярів з допомогою таких заходів.

     Заходи спрямовані на піднесення національного духу були потрібні нам завжди, проте сьогодні стали просто необхідними. Хоча б заради того, аби показати, що Україна – мирна держава, яка не хоче смерті та  війни. І в той же час країна, що занадто часто зазнавала нападів з боку загарбників, які хотіли стерти нашу державу з лиця землі.

    Та кожна боротьба за незалежність доводила: українці невмируща нація, яка буде боротися до останньої краплі крові, проте не здасться. І ось тепер, коли ворог знову посягнув на цілісність України, її найкращі сини безстрашно стали на захист і багато з них вже поклали за Батьківщину свої голови. Слава героям! Смерть ворогам!